Жіночий образ крізь віки «Дерево життя»

Позаду залишилися два місяці дуже цікавої роботи. За цей час я стала багатшою на нові знання з історії рідної Сумщини, на нові цікаві знайомства, і, в решті решт, на ще один народжений проект – «Дерево життя».

Зорею сяє чистий кріз віки
Жіночий образ Берегині світу.
І вишивані вічні кольори
В рядки складають рими заповіту.
Що є фундамент нашого буття?
Кодована історія Вкраїни…
Національне прадідів вбрання
Хвилює й надихає нас донині.
В костюмі все — у ньому є душа,
У ньому жінка набуває крила.
Коріння наше — Дерево Життя,
І Українка — світу Берегиня.

∼ Євгенія Бистрицька

Сьогодні мало кого здивуєш фотографіями українського національного костюму. Вишиванка взагалі стала обов’язковим атрибутом кожної третьої фотосесії. Але, навіть попри величезну кількість подібного фотоматеріалу, на культурно-історичній мапі нашої країни і досі залишаються білі плями. Цього разу наша команда взяла собі за мету показати те, що мало хто, окрім спеціалістів, взагалі бачив — північно-східне українське національне жіноче вбрання кінця ХІХ — початку ХХ столітть. До нашої добірки увійшли автентичні костюми Охтирського, Роменського, Лебединського, Недригайлівського, Буринського, Кролевецького, Шосткінського, Глухівського районів Сумської області цього періоду.

Та просто на зображенні ми вирішили не зупинятись. Іншим завданням, яке з успіхом було вирішено, стало поєднання художнього фотопроекту з науковим дослідженням. Ми пропонуємо не просто подивитись на красу українського вбрання, але й дізнатися про його цікавинки і особливості, надавши детальне пояснення до кожного комплекту і розробивши невеличкий науково-популярний словник спеціальних назв складових і деталей костюму.

На старті нашого проекту ми задалися питанням: якій він образ української жінки? І чи змінився він, пройшовши крізь віки? Чи зможе наша сучасниця виглядати в старовинному українському вбранні гармонійно і природньо, а не як неживий манекен?

Нам хотілося показати, що українка ХХІ століття, одягнена у старовинне вбрання, уособлює в собі і енергію сучасності, і, водночас, є носієм національного генетичного коду. Вона – Жінка, Мати, Джерело натхнення, Берегиня роду; сильна, мудра і турботлива.  Хочеться думати, що нам це вдалось, що саме такими вийшли героїні нашого проекту – волонтерки Сумської кулінарної сотні, які радо зголосилися на участь в цій авантюрі.

Під час зйомки на наших очах відбувалася дивовижна трансформація. Дівчата зі звичних нам українок-сучасниць перетворювалися на жінок поза часом, настільки гармонійно зливаючись з костюмом, що від того забирало подих. І з того моменту, нам всім стало зрозуміло, що старовинне українське вбрання, то не просто стара одежина, а справжні обладунки української жіночої Душі, в якій компактно і зручно уміщується весь Всесвіт, варто їй того побажати.

“Проект «Жіночий образ крізь віки «Дерево життя» – це освідчення в любові Україні і українському народові, це вшанування прекрасної, мужньої, щедрої, мудрої, самовідданної української жінки – Берегині. Це ствердження того, що всі ми – квіти і плоди одного вічного Дерева життя, діти однієї Матінки-Землі, Богині-Берегині, яка благає: “Захистіть світ, збережіть мир для життя, любові, краси та творчості!””

∼ Надія Єфіменко

Анна Стукал, вчитель. Зимово-весняне жіноче народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Євгенія Кратенко, маркетолог; Сніжана Іванова, журналіст. Дівоче святкове народне вбрання Роменського та Лебединського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Олена Іваненко, домогосподарка; Світлана Реута, інженер-конструктор. Святкова жіноча сорочка Буринського та Недригайлівського районів. Поч. ХХ ст.

Валентина Сахно, юрист; Тетяна Майборода, підприємець. Святкова жіноча сорочка Шосткинського та Кролевецького районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Марія Рябоконь, студентка; Тетяна Рябоконь, підприємець. Дівоче святкове народне вбрання Шосткинського району і жіноче святкове народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Ганна Войцехович, ріелтор; Наталія Чікунова, перукар; Юлія Швед, домогосподарка. Дівоче святкове народне вбрання Глухівського, Охтирського та Роменського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Анастасія Шимаріна, фахівець зі зв'язків з громадськістю; Олеся Прима, підприємець; Світлана Тімченко, вчитель. Дівоче святкове народне вбрання Кролевецького району та жіноче святкове народне вбрання Буринського і Глухівського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Євгенія Кривошеєнко, аспірантка; Марина Ярош, масажист-реабілітолог. Дівоче народне вбрання Лебединського і Охтирського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Тетяна Берестовська, менеджер. Жіноче святкове народне вбрання Кролевецького району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Світлана Горбенко, економіст; Віта Кислощаєва, менеджер. Жіноче святкове народне вбрання Глухівського і Роменського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Людмила Любимова, пенсіонерка; Ельвіра Головач, завідувач навчального відділу. Жіноче святкове народне вбрання Глухівського і Охтирського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Ольга Зінченко, викладач історії. Жіноче святкове народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

“Проект – це можливість творчої співпраці митців різних напрямків, де беруть участь мистецтвознавці, фольклористи, етнографи, художники, фахівці музейної справи та самовіддані, різні за віком сучасниці-волнтерки — захисниці української ідеї та етнічної ментальності”.

∼ Надія Гудилко

Хочу подякувати всім, хто взяв безпосередню участь у створенні нашого «Дерева життя»:

моїй співавторці і координатору проекту — Євгенії Бистрицькій;

керівнику проекту — Валентині Бабинець;

двадцяти трьом дівчатам-волонтеркам Сумської кулінарної сотні за таке природнє і непервершене втілення одвічного образу Дерева життя;

нашому науковому консультанту і головному «костюмеру» — Ірині Яніній;

авторці ескізу «Дерева життя» і незамінному члену команди «костюмерів» — Надії Гудилко;

справжній майстрині — візажисту — Ліні Миколенко (СПА-центр «Велюр»), а також директору СПА-центру Ксенії Кісіленко за спонсорську допомогу;

всьому колективу Сумського науково-методичного центру культури і мистецтв за злагоджену роботу, а особливо Людмилі Гураль, Надії Єфіменко, Євгену Колеснику та мовчазному Толіку;

працівникам Сумського обласного художнього музею ім. Н.Х.Онацького і Сумського обласного краєзнавчого музею за сприяння та допомогу;

нашій підтримці і опорі — Валентину Донцю і Володимиру Терещенко, без участі котрих, цей проект просто не було б втілено у життя;

нашим друзям зі Smart Production за терпіння, розуміння і  швидкий та якісний друк:))