Жіночий образ крізь віки «Дерево життя»

Позаду залишилися два місяці дуже цікавої роботи. За цей час я стала багатшою на нові знання з історії рідної Сумщини, на нові цікаві знайомства, і, в решті решт, на ще один народжений проект – «Дерево життя».

 

обложка

Зорею сяє чистий кріз віки
Жіночий образ Берегині світу.
І вишивані вічні кольори
В рядки складають рими заповіту.
Що є фундамент нашого буття?
Кодована історія Вкраїни…
Національне прадідів вбрання
Хвилює й надихає нас донині.
В костюмі все — у ньому є душа,
У ньому жінка набуває крила.
Коріння наше — Дерево Життя,
І Українка — світу Берегиня.

∼ Євгенія Бистрицька

Сьогодні мало кого здивуєш фотографіями українського національного костюму. Вишиванка взагалі стала обов’язковим атрибутом кожної третьої фотосесії. Але, навіть попри величезну кількість подібного фотоматеріалу, на культурно-історичній мапі нашої країни і досі залишаються білі плями. Цього разу наша команда взяла собі за мету показати те, що мало хто, окрім спеціалістів, взагалі бачив — північно-східне українське національне жіноче вбрання кінця ХІХ — початку ХХ столітть. До нашої добірки увійшли автентичні костюми Охтирського, Роменського, Лебединського, Недригайлівського, Буринського, Кролевецького, Шосткінського, Глухівського районів Сумської області цього періоду.

 

IMG_0621

 

Та просто на зображенні ми вирішили не зупинятись. Іншим завданням, яке з успіхом було вирішено, стало поєднання художнього фотопроекту з науковим дослідженням. Ми пропонуємо не просто подивитись на красу українського вбрання, але й дізнатися про його цікавинки і особливості, надавши детальне пояснення до кожного комплекту і розробивши невеличкий науково-популярний словник спеціальних назв складових і деталей костюму.

IMG_0628

 

На старті нашого проекту ми задалися питанням: якій він образ української жінки? І чи змінився він, пройшовши крізь віки? Чи зможе наша сучасниця виглядати в старовинному українському вбранні гармонійно і природньо, а не як неживий манекен?

Нам хотілося показати, що українка ХХІ століття, одягнена у старовинне вбрання, уособлює в собі і енергію сучасності, і, водночас, є носієм національного генетичного коду. Вона – Жінка, Мати, Джерело натхнення, Берегиня роду; сильна, мудра і турботлива.  Хочеться думати, що нам це вдалось, що саме такими вийшли героїні нашого проекту – волонтерки Сумської кулінарної сотні, які радо зголосилися на участь в цій авантюрі.

IMG_9722-Edit

Під час зйомки на наших очах відбувалася дивовижна трансформація. Дівчата зі звичних нам українок-сучасниць перетворювалися на жінок поза часом, настільки гармонійно зливаючись з костюмом, що від того забирало подих. І з того моменту, нам всім стало зрозуміло, що старовинне українське вбрання, то не просто стара одежина, а справжні обладунки української жіночої Душі, в якій компактно і зручно уміщується весь Всесвіт, варто їй того побажати.

“Проект «Жіночий образ крізь віки «Дерево життя» – це освідчення в любові Україні і українському народові, це вшанування прекрасної, мужньої, щедрої, мудрої, самовідданної української жінки – Берегині. Це ствердження того, що всі ми – квіти і плоди одного вічного Дерева життя, діти однієї Матінки-Землі, Богині-Берегині, яка благає: “Захистіть світ, збережіть мир для життя, любові, краси та творчості!””

∼ Надія Єфіменко

 

 

IMG_9712-Edit

Анна Стукал, вчитель. Зимово-весняне жіноче народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9245_1-Edit

Євгенія Кратенко, маркетолог; Сніжана Іванова, журналіст. Дівоче святкове народне вбрання Роменського та Лебединського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9127_1

Олена Іваненко, домогосподарка; Світлана Реута, інженер-конструктор. Святкова жіноча сорочка Буринського та Недригайлівського районів. Поч. ХХ ст.

 

IMG_9661_2

Валентина Сахно, юрист; Тетяна Майборода, підприємець. Святкова жіноча сорочка Шосткинського та Кролевецького районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9467-Edit

Марія Рябоконь, студентка; Тетяна Рябоконь, підприємець. Дівоче святкове народне вбрання Шосткинського району і жіноче святкове народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9799-Edit

Ганна Войцехович, ріелтор; Наталія Чікунова, перукар; Юлія Швед, домогосподарка. Дівоче святкове народне вбрання Глухівського, Охтирського та Роменського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9367-Edit

Анастасія Шимаріна, фахівець зі зв'язків з громадськістю; Олеся Прима, підприємець; Світлана Тімченко, вчитель. Дівоче святкове народне вбрання Кролевецького району та жіноче святкове народне вбрання Буринського і Глухівського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9752-Edit

Євгенія Кривошеєнко, аспірантка; Марина Ярош, масажист-реабілітолог. Дівоче народне вбрання Лебединського і Охтирського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9211-Edit

Тетяна Берестовська, менеджер. Жіноче святкове народне вбрання Кролевецького району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9580-Edit

Світлана Горбенко, економіст; Віта Кислощаєва, менеджер. Жіноче святкове народне вбрання Глухівського і Роменського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9887-Edit

Людмила Любимова, пенсіонерка; Ельвіра Головач, завідувач навчального відділу. Жіноче святкове народне вбрання Глухівського і Охтирського районів. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

IMG_9034-Edit

Ольга Зінченко, викладач історії. Жіноче святкове народне вбрання Роменського району. Кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

 

“Проект – це можливість творчої співпраці митців різних напрямків, де беруть участь мистецтвознавці, фольклористи, етнографи, художники, фахівці музейної справи та самовіддані, різні за віком сучасниці-волнтерки — захисниці української ідеї та етнічної ментальності”.

∼ Надія Гудилко

Хочу подякувати всім, хто взяв безпосередню участь у створенні нашого «Дерева життя»:

моїй співавторці і координатору проекту — Євгенії Бистрицькій;

керівнику проекту — Валентині Бабинець;

двадцяти трьом дівчатам-волонтеркам Сумської кулінарної сотні за таке природнє і непервершене втілення одвічного образу Дерева життя;

нашому науковому консультанту і головному «костюмеру» — Ірині Яніній;

авторці ескізу «Дерева життя» і незамінному члену команди «костюмерів» — Надії Гудилко;

справжній майстрині — візажисту — Ліні Миколенко (СПА-центр «Велюр»), а також директору СПА-центру Ксенії Кісіленко за спонсорську допомогу;

всьому колективу Сумського науково-методичного центру культури і мистецтв за злагоджену роботу, а особливо Людмилі ГуральНадії Єфіменко, Євгену Колеснику та мовчазному Толіку;

працівникам Сумського обласного художнього музею ім. Н.Х.Онацького і Сумського обласного краєзнавчого музею за сприяння та допомогу;

нашій підтримці і опорі — Валентину Донцю і Володимиру Терещенко, без участі котрих, цей проект просто не було б втілено у життя;

нашим друзям зі Smart Production за терпіння, розуміння і  швидкий та якісний друк:))